Історія Живця нараховує більш ніж 700 років. Назва скоріш за все походить від слова «живити», що вказує на плодовитість та багатство звіром тутешніх земель. Перші згадки про місто знаходяться в списках платників денарія святого Петра Краковської Єпархії 1308 року, де мова йде про «parochia ecclesie de Ziwicz», тобто живецьку парафію. У 1327 році Живець вже мів міські права.

В ході історії Живець переходив з рук в руки. Спочатку він належав до цєшинських князів, потім - до освенцімських. Остатній з п'ястовських князів, Пшемислав, володів Живецькою землею до 1433 року. Після нього вона перейшла в руки Скшинських герба Лебідь, які - як згадується в Хроніці Длугоша - займалися розбійництвом, а період їх правління був одним з найбурхливіших. У 1456 році Живецьку землю викупив король Казимир Ягеллон. Після нього нею володіли Коморовські, а потім дружина Зигмунда III Вази - Констанція. В 1626 році Констанція видала указ для Живця, який впорядковував усі видані до цього часу постанови та привілеї та встановив міське законодавство. Це значно покращило внутрішні відносини та прискорило економічний розвиток міста.

Після Констанції Живецькою землею володів єпископ вроцлавський Карл Фердинанд, а після нього - король Ян Казимир, який в період Шведського потопу двічі гостив у живецькому замку.  Саме тоді мешканці Живця прославилися своїм патріотизмом, вірно охороняючи свого короля та захищаючи місто від Шведів. Через численну перевагу загарбницької армії місто все-таки на короткий час потрапило в руки Шведів. У 1678 році Живецьку землю набув граф Ян Великопольський - протягом півтора сторіччя вона залишалася власністю цього роду. У 1838 році Адам Великопольський продав власність Габсбургам, які володіли цими землями до початку II Світової війни.

Початок стрімкого розвитку міста в половині XIX сторіччя пов'язаний з його індустріалізацією. У ці часи тут були збудовані між іншим металургійний завод, що виробляв шурупи, паперова фабрика та типографія, а також найвідоміша фірма, незмінно пов'язана із Живцем - Ерцгерцогський бровар, заснований Альбрехтом Фердинандом Габсбургом. Під час II Світової війни Живецька земля була приєднана до  Рейху та сильно германізована. Німці виселили звідси 20 тис. чоловік, а спустошені господарства заселили німецькими поселенцями. За часів окупації Живецька земля була одним з важних центрів руху опору. Тут діяли сильні угрупування АК, та знаходився один з важних перевалочних пунктів на територію Словакії.

Післявоєнний період ознаменувався в історії міста розвитком промисловості та кооперативних підприємств. Майже в усіх частинах міста постали жилі мікрорайони та культурно-просвітницькі організації. У 1967 році обличчя міста змінилося - завдяки тамі на ріці Сола в місцевості Тресна з'явилося Живецьке озеро. У 1999 році в результаті реорганізації адміністративно-територіальної будови країни Живець став частиною Сілезького воєводства.