Польща за часів кризи.

Збільшення значення сусідів та слабкість Речі Посполитої проявилися вже під час виборів нового правителя після смерті Яна Собеського. Підтримкою Австрії, Росії та Пруссії заручився саксонський претендент Франц Август Веттин, який у 1697 р. став королем Польщі під ім’ям Август II Сильний (1797 - 1733). Зухвалі плани Августа здобути Молдавію, а потім Інфлянти втягнули Польщу до довготривалої північної війни, яку в 1700 – 1721 роках вели Швеція та Росія. Можливість реалізації своїх планів Август бачив у союзі з Росією, однак перший етап війни виграла Швеція. У 1704 р. Августа скинуто з трону, а його противники вибрали на трон союзника Карла XII – познанського воєводу Станіслава Лещинського. У 1709 р. Росія поконала Швецію в битві під Полтавою, Станіслав Лещинський емігрував, а до Польщі повернувся Август II, який, намагаючись зміцнити свою владу, запропонував Росії та Бранденбургу подарувати польські землі взамін за підтримку його планів встановлення абсолютної монархії. Це довело до створення конфедерації проти короля в Тарногруді (1715 р.), та російського посередництва завдяки якому підписано угоду між королем та шляхтою на т. зв. німому сеймі (1717 р.). Плани зміцнення королівської влади закінчилися невдачею, схвалено постійний податок для утримання професійного війська, яке мало нараховувати 24 тисяч воїнів, але на практиці вдалося зібрати тільки половину.

Після смерті Августа, на престол увійшов його син, Август III. Це було можливе за підтримки Росії та Австрії проти волі сейму – правила забороняли обирати чужоземця. Таким чином, Станіслав Лещинський, хоча мав по своїй стороні більшість, мусив залишити Польщу, незважаючи на те, що з допомогою прийшов його зять – король Франції - Людовік XV. За часів правління Августа III (1733-1763) сформувалися магнатські коаліції Чарториських (Фамілія) та Потоцьких, які прагнули зреформувати систему правління в Польщі з допомогою інших держав. Коли помер Август III, Чарториські звернулися за допомогою до Катерини II, цариці Росії. За її розпорядженням королем став литовський стольник – Станіслав Понятовський (Станіслав Август, 1764 - 1795). Останній король, хоча й був залежний від Росії, намагався провести внутрішні реформи та захистити країну від загрози із сторони найгрізнішого сусіда - Пруссії. Спроба надати політичні права іновірцям, чого домагалися Росія та Пруссія, закінчилися поразкою короля, тому що католицька шляхта ціною утримання основних прав (liberum veto, вільна елекція, право до відмови послушності королю, виключне право шляхти до займання головних посад в країні та володіння земельним майном) погодилася на російську інтервенцію. Однак, коли Росія настояла на наданні політичних прав іновірцям в Барі в 1768 р., шляхта утворила конфедерацію, яка з релігійного руху «в обороні віри та вільності» перетворилася в політично-військовий рух проти Росії. Міжусобна війна підкинула Росії, Австрії та Пруссії ідею поділу Польщі. У 1772 р. Росія захопила землі між Двіною, Друттю та Дніпром (92 тис. км2), Пруссія – Поморське, Мальборкське, Хелмінське воєводства, частину Великої Польщі та Куявії (36 тис. км2), Австрія – землі на півдні Вісли та Сану, тобто частину Краківського, Сандомирського, Руського, Бєльського, Подільського та Волинського воєводств (83 тис. км2). Перший поділ, незважаючи на політичну залежність від сусідів, подіяв на частину населення мобілізуючи. Під керівництвом короля проведено реформу освіти, ліквідовано обмеження, що стали на перешкоді торгівлі (приватне внутрішнє мито), закладено в Варшаві державний монетний двір, введено єдину систему мір та ваги, засновано державні мануфактури.

Користаючись австрійсько-прусським спором у справі Сілезії, а також зближенням російсько-турецької війни, до якої примкнули також Австрія та Швеція, Станіслав Август скликав сейм, що засідав чотири роки та отримав назву Чотирьохлітній (1788 - 1792). Сейм встановив чисельність війська в 100 тисяч, на утримання якого йшли податки шляхти (10 % доходів) та католицької церкви (20 %). У травні 1791 р. одностайно прийнято всіма присутніми послами конституцію, яка скасувала вільну елекцію, встановлюючи правило успадкування трону (для бокової лінії саксонських кандидатів), liberum veto, конфедерацію та рокош. Органом законодавчої влади був сейм, виконавчої - Сторож Прав: король та міністри, що відповідали перед сеймом. Міщани королівських міст отримали особисті свободи, право до зайняття посад та отримання офіцерського рангу, делегування до сейму своїх кандидатів, що представляли інтереси міст. Магнати, виражаючи свій спротив проти конституції та намагаючись захистити шляхетські привілеї, створили конфедерацію в Тарговниці та призвали на поміч Росію. З тих часів, Тарговниця для поляків асоціюється зі зрадою. Війна за конституцію 3 травня тривала більше року та, незважаючи на перемоги поляків під Зеленцями та Дубенкою, скінчилася приєднанням короля до тарговицьких конфедератів. Це дало Росії та Пруссії претекст до другого поділу Польщі. У 1793 р. Росія захопила Україну, Поділля та частину Волині (250 тис. км2), Пруссія – Велику Польщу, Куявії, частину Мазовії, а також Торунь та Гданськ (58 тис. км2).

Останнім намаганням ратувати незалежність було повстання, початок якого оголосив в Кракові 24 березня 1794 р. Тадеуш Костюшко. Хоча сили були скромними (4 тисяч солдатів), повстанцям вдалося здобути першу перемогу вже 4 квітня 1794 р. в битві під Рацлавицями. Успіх Костюшки одушевив патріотичний рух в Варшаві, російський гарнізон був розбитий, а повстання в столиці очолив чоботар Ян Кілінський. Антиросійське повстання розпочалося також в Литві. Однак невдовзі Росія та Прусія зібрали значні сили та в червні 1794 р. завдали поразки повстанцям під Щекоцінами та Хелмом. Ситуацію трохи поправив вибух повстання в Великій Польщі, а перемога Яна Генріха Домбровського під Бидгощем та його марш на Помор’я змусили прусського короля відступити з Варшави. Однак, коли Тадеуш Костюшко поніс поразку під Мацейовицями (10 X 1794) та тяжко ранений попав у російський полон, військовий ентузіазм згас. 4 листопада 1794 р. здобуто Варшаву. На початку 1795 р. наступив третій поділ Польщі; Росія захопила решту литовсько-руських земель, Австрія – решту малопольських воєводств із Краковом, частину Полісся та Мазовії , Пруссія – останню частину Полісся та Мазовії з Варшавою та частину Малопольщі. В листопаді 1795 р. Станіслав Август зрікся престолу. Польська держава не існувала.

_______________

Початки польської держави. Ранньофеодальна монархія в Польщі (X - XII ст.) | Об'єднання та відбудова польської держави у XIV сторіччі.| Період правління Ягеллонів | XVII сторіччя – століття воєн | Польща за часів кризи. | Під чужою владою | I Світова Війна | Відроджена Польща 1918 - 1939 | II Світова війна | 1945 - 1989