Назва Гнєв з'явилася в письмових джерелах у першій половині XIII століття. Історія землі, на якій стоїть тепер місто, пов'язана з прадавньою історією Помор'я. Археологічні розкопки підтверджують існування численних фортець і поселень поблизу Янтарного шляху, яким купці подорожували з древнього Риму на Балтику.
У 1282 році гнєвські землі були зайняті хрестоносцями. Це було їхнє перше володіння на лівому боці Вісли і важлива точки опори для подальшого розширення свого впливу. Замок був побудований на рубежі XIII і XIV століть, як резиденція монастиря й комтура. За часів Ордену був найважливішим політичним і економічним центром. Незважаючи на велику автономію місцевого уряду, влада Ордену ретельно стежила за своїм міськими підвладними. Стратегічне розташування, дозволяючи контролювати водні та сухопутні шляхи, визначало унікальні військові властивості будинку монастиря і фортифікаційної системи міста і замку. Економічна функція цього простору знаходить своє відображення в розміщених на території міста порту, замку і забудови передмість - коморах, стайнях, фільварках та броварах.
Під час польського правління (1466 - 1772) замок був резиденцією старостів. Гнєвське староство належало до Радзивіллів, Замойських і Любомирських. З 1667 року старостою був майбутній польський король Ян III Собеський, після нього управляла замком його дружина Марія Казимира.
Після I розділу Польщі в 1772 році, Гнєв разом із Гданським Помор'ям був включений до складу Прусської держави. Прусський уряд почав великомасштабне знесення або, в кращому випадку, найретельнішу реконструкцію більшості старовинних тевтонських замків. Ця доля не минула також гнєвський замок. Спочатку його призначено для казарм, однак, зовсім непридатний для цієї функції, на початку XIX століття він знайшов нове застосування як зерносховище. Інша реконструкція замку відбулася в п'ятдесятих роках XIX століття, отже, його переладнали, створюючи тут прусську в'язницю для запеклих рецидивістів.
В ході цих робіт, проведених в епоху романтичного зацікавлення історією, виконано між іншим реконструкцію склепіння каплиці, надано оригінальну, стрілчасту форму декільком віконним отворам південного стіни, тим самим значно поліпшуючи вигляд замку з півдня. Відновлені були також дві кутові вежі.
Гнєв повернувся до Польщі в 1920 році, коли до міста увійшла польська армія під командуванням генерала Юзефа Галлера. У 1921 році при загадкових обставинах, спалахнула велика пожежа замку, яка повністю знищила три його крила. Реконструкція замку проходила в два етапи. Перший відбувався в 1968-1974 роках, а другий - з 1992 року й донині.
В даний час у стінах гнєвської фортеці містяться, м. ін., Фонд замок в Гнєві, відділ Археологічного музею в Гданську, Мисливський центр, історичні групи: «Братство Святого Войцеха», «Жовтий відділ піхоти Алярмтех».
З 1992 року тут проводяться історичні інсценізації та постановки, а також лицарські турніри, тому Гнєвський замок вважається одним з головних центрів поширення історії в Польщі. Протягом року на замовлення компаній і туроператорів замок обслуговує конференції, інтеграційні зустрічі, курси, бенкети та історичні бесіди. Відвідувачі за бажанням можуть вирушити в незабутню «Подорож в минуле» в XV, XVII або в початок XX століття. Для організованих молодіжних груп замок пропонує Освітні тижні, проведення в замку одного або кількох днів на «Живих уроках історії», відвідування «Духа Гнєвського замку», зимові та літні табори з магією і чаклунством та багато інших цікавинок.